За гнів

Скачати   Роздрукувати

 ( 8)
    За гнів Один отець мав три сини. Як він умер і його поховали, каже старший:
    — Я іду найматися!
    Найнявся, а за плату ґазда так зговорився:
    — Як ти за що нагніваєшся на мене, то я тобі утну ніс, а як я на тебе нагніваюся, ти утни мені.
    Відтак вирядив ґазда слугу молотити пшеницю. Слуга молотить до полудня, молотить до вечора, а їсти не дають. Приходить ґазда та й каже:
    — А щось умолотив, сараку?
    — Умолотив багато, але так зголоднів, що страх! Ґазда каже:
    — Може, ти нагнівався на мене?
    — Та чому ж би не гніватися! Я молотив цілий день, а мені їсти не було! Ґазда витяг ніж та й утяв ніс. Мусив старший повернутися додому без носа.
    Тоді пішов служити середній. Той ґазда зговорився з ним, як із старшим, і вирядив молотити пшеницю. Молотить він до обіду, до полудення, молотить до вечора. Прийшов ґазда і сему утяв ніс, як старшому за те саме.
    Пішов наймолодший найматися, і з ним зговорився той ґазда, як із тамтими, і вирядив молотити пшеницю. Молотить він до обіду, до полудення, молотить до вечора, а ґазда їсти не дає. А він бесаги у руки, набрав пшениці, поніс до корчмаря й продав за горілку та й за булки і виніс там, де молотив. Приходить ґазда, а він питає:
    — Ви, може, гніваєтеся, що я продав пшеницю?
    — Ні! Чого б я гнівався.
    На другий день вирядив його ґазда з биками орати туди, куди сучка Петрушка бігатиме. Він бики у руки' та й оре, а котюга Петрушка штрикла через пліт. Слуга бика порубав, наклав ватру, спік та їсть, бо ґазда досі не давав їсти. Виходить ґазда до нього та й питає:
    — А щось виорав?
    — Виорав, аж котюга Петрушка штрикла, та я дуже зголоднів, порубав бика, спік та їм. Ви, може, гніваєтеся?
    — Ні! Чого б я гнівався?
    Відтак вирядив ґазда слугу пасти свині. Пасе він, пасе до вечора, а ґазда не несе їсти. Тоді він відрубав хвости у свиней та й пометав у болото, а свині продав. Приходить ґазда, питає за свині, а він каже:
показати повністю
    — Ади, твої свині потали у болото! Ґазда лапнув за хвіст, аби витягнути свині з болота, а то лиш хвіст, а свиней нема! Слуга каже:
    — Може, ви, ґаздо, гніваєтеся?
    — Ні! Чого би я гнівався?!
    Відтак вирядив ґазда слугу пасти корови. А він одну корову прив'язав хвостом до смереки, а другі продав. Приходить ґазда і питає:
    — Де корови? А слуга каже:
    — Ади, усі корови втекли, лиш одну я імив та й присилив. Може, ви гніваєтеся, ґаздо?
    — Ні! Чого би я гнівався?! Прийшли додому, каже ґазда жінці:
    — Вилізь на смереку та й кукай, а я буду казати слузі: «Ади, генде зозулі!» А він гадатиме направду, що то зозулі.
    Вилізла жінка на смереку та й каже: — Ку-ку, ку-ку!
    А слуга ухопив кріс та й застрілив. Вона упала на землю.
    Слуга каже:
    — Може, ви, ґаздо, гніваєтеся? Він каже:
    — Чому би не гнівався?! Ти мені стратив маєток та й жінку!
    А слуга витяг ніж і втяв ґазді ніс. Прийшов додому Й каже братам:
    — Ади, ви безносі, а я ще один приніс!