Як псові очі посоловіли

Скачати   Роздрукувати

 ( 98)
    Як псові очі посоловіли Мав ґазда пса. Доки той пес був молодий, то гавкав, а як постарівся, то уже не міг гавкати, і ґазда його нагнав. Ходив він так з тиждень по селі, аж раз зайшов у ліс та й здибає вовка. Вовк питається:
    — Чим ти жиєш, брате? А пес каже:
    — Що знайду, то з'їм. Каже вовк до пса:
    — Ходи зо мною, будем їсти м'ясо. Ідуть вони лісом, надибають стадо коней. Тогди бере вовк качається, устав та й питається:
    — А з'їжилася на мені шерсть? — З'їжилася.
    — А вуха нащурилися?
    — Нащурилися.
    — А очі посоловіли?
    — Посоловіли,— відповідає пес.
    Тогди кинувся вовк на коня, забив його, наїлися вони м'яса того. Але відійшов пес набік та й каже сам до себе:
    «Або я собі сам так не годен зробити?» І пішов від вовка.
    Здибає зайця та й питається його:
    — Чим ти, Яцьку, жиєш? Заєць каже:
    — їм сухе сіно і з капусти качани.
    — То ти дуже підло жиєш,— каже пес.— Ходи зо мною, будеш їсти м'ясо.
    — Добре,— каже заєць.
    Ідуть вони і надибають стадо коней, що ся пасе. Тогди бере пес, качається, потому устав та й питається:
    — А з'їжилася на мені шерсть?
показати повністю
    — Трохи.
    — А вуха нащурилися?
    — Не.
    — А очі посоловіли?
    — Не посоловіли,— відповідає заєць. Кинувся пес на коня; кінь ударив його ногою та й забив. А заєць здалека приступає до пса й каже:
    — Аж тепер я виджу, що очі тобі посоловіли. А я піду так їсти сіно й капусту, як-им їв!