Як мужик пана дурив

Скачати   Роздрукувати

 ( 18)
    Як мужик пана дурив
    Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном.
    — Чим ти,— пита,— мужик, занімаєшся?
    — То де діжку,— каже,— наб'ю, де дров нарубаю.
    — Наймись до мене.
    — Та й найміть.
    — Ось набий мені цю бочку,— каже і дає йому уперед гроші.
    Він узяв ту бочку порубав, у круг на дрова склав та й пішов собі.
    Приїздить пан, побачив ту бочку.
    — Що се,— пита,— таке?
    — Та се, душенько, мужик надув.
    — От я запряжу тройку коней, так я його дожену.
    Побіг скоро і догнав. А мужик побачив його та й став у гречці під дубом, наче держить того дуба. Пан і питає його, що «ти не бачив, не йшов тут мужик з сокирою?»
    — Ні,— каже,— бачив.
    — А що, я його дожену?
    — Ні, ви, пане, не доженете; якби я, то я б вашими кіньми догнав.
    — Так бери коні, дожени.
    — Давайте сто рублів та постійте, оцього дуба подержте.
показати повністю
    От пан став під дуба, аж пнеться та держить його, а того чоловіка і слиху нема. «Обманив, сякий-такий! Постій же, я тобі гречку витолочу, скину дуба».
    Одскочив з-під дуба: «От-от упаде!», а дуб і не зворухнеться. «А надув! Вернусь, ще возьму тройку коней, я його дожену». Наздоганя того чоловіка вже на другій тройці.
    — Чи не бачив ти,— пита,— тут такого-то чоловіка?
    — Ні,— каже,— бачив.
    — Що ж, я його дожену?
    — Ні, ви не доженете, а якби я вашими кіньми, то б догнав.
    — Так бери та дожени.
    — Ніколи, пане, треба солов'я стерегти.
    А він як ото забачив пана, накрив «золото» шапкою та й стоїть.
    — На тобі сто рублів, біжи дожени його, а я твого солов'я постережу.
    Узяв той і коні, і гроші, тільки його і бачили. А пан ждав, ждав та: «Надув і цей! От я йому дам». Як учеше кулаком по шапці... «Тьху!» Вернувсь, ще одного коня взяв, знов наздоганяє його, а він у дупло вліз та й виглядає відтіля.
    — Чи ти не бачив,— питає,— тут такого-то чоловіка?
    — Бачив,— каже.
    — Що ж, я його дожену?
    — Ні, пане, не наздоженете. Якби я вашим конем, я б догнав, треба ось у дуплі сидіти.
    — Дожени,— каже,— я тобі заплачу і у дуплі за тебе посижу. Поліз пан у дупло, а чоловік на коня та й подавсь. А пан сидів, сидів у дуплі та там і пропав.