Кирик
— Так,— каже,— батюшко, знайшов я котельчик.
— Я це знаю,— каже батюшка,— але ті гроші непевні. Принеси їх сюди. Я одслужу молебень, то мені буде часточка, тобі часточка і на церкву часточка.
— Добре,— каже,— нехай І так буде. Одправив піп вечерню, приходить додому.
— А що? — каже попадя.
— Знаю вже, де Кирик грошей набрав. І розповів їй усе.
— Почекай,— каже вона,— не йди до нього. Я так зроблю, що всі гроші будуть твої.
Побігла до шевця і випросила у нього шильце і дратви.
Прибігає додому, зняла з горища волову шкуру. Взяла ту шкуру, наділа на попа: передні ноги — на руки, задні ноги — на попові ноги, роги — на голову. Обшила вона шкурою, зробила з нього чорта. — Іди тепер до Кирика та постукай у вікно — він ще спить — та й скажи: «Ага! Забрав мої гроші та й не хочеш дати попові на церкву! Оддай їх зараз, а то увесь дім рознесу і всі душі заберу!» То він тебе злякається і віддасть гроші.
Прийшов піп під вікно та й заторохтів рогами. Кирик подивився,— а місячно,— думає, що диявол.
— Чого тобі, нечиста сило, треба?
— Ага! — говорить піп.— Узяв мої гроші, а душі не віддав? Оддай мені гроші, а то я тобі цей дім рознесу і всі душі заберу!
— Почекай,—каже Кирик,—я тебе боюся. Я тобі оддам гроші через двері.
Подав йому через двері котельчик. Прийшов піп додому. Попадя хотіла взяти той котельчик, а він попові до рук приріс. Стала вона оддирати з попа волову шкуру — стала з попа кров текти. Шкура приросла, і став з попа чорт.
— Я це знаю,— каже батюшка,— але ті гроші непевні. Принеси їх сюди. Я одслужу молебень, то мені буде часточка, тобі часточка і на церкву часточка.
— Добре,— каже,— нехай І так буде. Одправив піп вечерню, приходить додому.
— А що? — каже попадя.
— Знаю вже, де Кирик грошей набрав. І розповів їй усе.
— Почекай,— каже вона,— не йди до нього. Я так зроблю, що всі гроші будуть твої.
Побігла до шевця і випросила у нього шильце і дратви.
Прибігає додому, зняла з горища волову шкуру. Взяла ту шкуру, наділа на попа: передні ноги — на руки, задні ноги — на попові ноги, роги — на голову. Обшила вона шкурою, зробила з нього чорта. — Іди тепер до Кирика та постукай у вікно — він ще спить — та й скажи: «Ага! Забрав мої гроші та й не хочеш дати попові на церкву! Оддай їх зараз, а то увесь дім рознесу і всі душі заберу!» То він тебе злякається і віддасть гроші.
Прийшов піп під вікно та й заторохтів рогами. Кирик подивився,— а місячно,— думає, що диявол.
— Чого тобі, нечиста сило, треба?
— Ага! — говорить піп.— Узяв мої гроші, а душі не віддав? Оддай мені гроші, а то я тобі цей дім рознесу і всі душі заберу!
— Почекай,—каже Кирик,—я тебе боюся. Я тобі оддам гроші через двері.
Подав йому через двері котельчик. Прийшов піп додому. Попадя хотіла взяти той котельчик, а він попові до рук приріс. Стала вона оддирати з попа волову шкуру — стала з попа кров текти. Шкура приросла, і став з попа чорт.