Колобок

Скачати   Роздрукувати


 ( 135)
    Колобок
    Жили собі дід і баба та дожились уже до того, що й хліба нема.
    Дід і каже:
    - Бабусю! Спекла б ти колобок!
    - Та з чого ж я спечу, як і борошна нема ?
    - От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку ,борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок і поклала на вікні, щоб простигав. А він лежав-лежав на вікні, а тоді з вікна - та на призьбу, а з призьби - та на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг-покотився дорогою.
    Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик:
    - Колобок, колобок, я тебе з'їм! А колобок відповідає:
    - Не їж мене, зайчику-побігайчику, я тобі пісеньки заспіваю.
    - Ану, якої ?
    - Я по засіку метений,
- Я із борошна спечений,
- Я від баби втік,
- Я від діда втік,
- То й від тебе втечу !

    Та й побіг знову.
    Біжить та й біжить ...
    Перестріває його вовк:
    - Колобок, колобок, я тебе з'їм!
    - Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.
    - Ану заспівай!
    - Я по засіку метений,
- Я із борошна спечений,
- Я від баби втік,
- Я від діда втік,
- Я від зайця втік,
- То й від тебе втечу !

показати повністю
    Та й побіг. Аж іде ведмідь: - Колобок, колобок, я тебе з'їм!
    - Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.
    - Ану заспівай!
    - Я по засіку метений,
- Я із борошна спечений,
- Я від баби втік,
- Я від діда втік,
- Я від зайця втік,
- Я від вовка втік,
- То й від тебе втечу !

    Та й побіг знову.
    Біжить та й біжить дорогою ...
    Зустрічається з лисичкою:
    - Колобок, колобок, я тебе з'їм!
    - Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.
    - Ану заспівай !
    - Я по засіку метений, - Я по засіку метений,
- Я із борошна спечений,
- Я від баби втік,
- Я від діда втік,
- Я від зайця втік,
- Я від вовка втік,
- Від ведмедя втік,
- То й від тебе втечу !
    - Ну й пісня гарна ! - каже лисичка. - От тільки я недочуваю трохи. Заспівай - но ще раз. Сідай мені на язик, щоб чутніше було.
    Колобок сів їй на язик та й почав співати:
    - Я по засіку метений,
Я із борошна спечений ...
    А лисичка - його гам ! Та й з'їла !