Дві білки і лисиця

    Дві білки і лисиця
    Дві білки знайшли горіх і повадилися між собою.
    — Він мій,— сказала перша білка,— бо я його перша увиділа.
    — Ні, він мій,— кричала друга.— Я його підняла. Услухала сей спір лисиця.
    — Не вадьтеся,— сказала вона,— я помирю вас! Стала між білками, розкусила горіх і сказала:
    — Сія половина належить тому, хто увидів горіх, сія же — тому, хто його підняв; а зерно — мені: за те, що я вас помирила.
    По сих словах передала білкам порожні скорлупи, зерно ж положила собі в рот і втекла.