Чарівна скрипка

Скачати   Роздрукувати

 ( 24)
    Чарівна скрипка Служив один слуга в єгомості, і пас товар, і гонив у ліс. Раз собі взяв прядива і плете бич у три мотузки. А біда надійшла та й каже:
    — Що ти плетеш?
    — Плету,— каже,— мотузки, всі біди буду вішати! Біда каже:
    — Йой, що хочеш, то тобі дам, лише аби нас не вішав! А той у біди увидів файну скрипку і черевики, то каже:
    — Дай мені скрипку і черевики, то не буду! Біда йому дала й каже:
    — На тій скрипці як заграєш, то все буде танцювати:
    чи чоловік, чи худоба. А в ті черевики як вбуєшся, то тебе тоді ніхто не увидить!
    І так він уже попас худобу у лісі і вигнав на толоку, сів собі на купину і заграв на тій скрипці, а худоба вся посхапувалася та й так навколо нього танцює, що гей! Потому він займив худобу додому, а ксьондз питається:
    — Чого так худоба попріла?
    — Я не знаю,— каже,— чого.
    На другий день займив він худобу пасти, а ксьондз пішов потихеньку за ним — дивитися, що він з худобою робить. Та й сховався ксьондз так на краю лісу в терня. Ну, той попас худобу, знов собі сів на купину. Як заграв, худоба посхапувалася і танцює. А ксьондз собі там, в терню, також танцює — геть покалічився, пообдирався. Та й вже потому слуга перестав грати і займив худобу додому. А ксьондз собі пішов додому, але слузі не показався. Прийшов ксьондз додому і повідає їмості, як той слуга файно вміє грати. Тоді їмость каже:
    — Ану, заграй і мені такої, най собі потанцюю трохи! А ксьондз каже:
    — Мене упніть до ступи, я не хочу танцювати! Як зачав слуга грати, їмость так по покоях танцює, а ксьондз схопився та й зі ступою собі танцює,— геть обоє порозбивалися на ніц.
    Тоді вже ксьондз написав по всіх селах листа, що такий у нього музика є, що як заграє, то всі гуляти мусять. І поприїжджали до ксьондза пани зі всього світу і казалв тому слузі грати. Він як заграв, то так всі пани гуляли, аж вже стін їмалися. Тоді слуга став, а пани осудили його взяти за те грання на шибеницю. Привели його під шибеницю, а він зачав дуже просити:
    — Дайте мені мою скрипку, най хоть з нею умру! Дали йому скрипку, а він як заграв, то знову всі пани зачали танцювати навколо шибениці. А він тоді борзенько черевики з торби вийняв та й убув, то вже його більше ніхто там не видів.