Українські скоромовки

Гуска грає на гітарі,
Гелготить гусак гагарі,
Горобець гука грака,
Гава гатить гопака.

Вередували вередниченьки,
Що не зварили вареничків,
Не вередуйте, вередниченьки,—
Ось і зваряться варениченьки.

Ішов хлопець із ярмарку
По колодці через воду,
Тільки став він на колоду —
Бовть у воду.
Викис, вимок, виліз, висох,
Став на колоду
Та знову — бовть у воду.

Вовк — вовцюг вівцю волік.
Вова вовку вила в бік.
Як завив же вовк — вовцюг,
Миттю випустив вівцю.

Ворона проворонила вороненя.

Варка варила вареники,
Василь взяв вареника,
Варка Василя варехою,
Василь Варку вареником.

Віл везе важучий віз —
Вовну, вату, верболіз.
Вперся віл, і впало з воза
Вісім в’язок верболозу.

Дуб пригнув до чуба бука —
Буде букові наука.

Бук бундючивсь перед дубом,
Тряс над дубом бурим чубом.

Бурі бобри брід перебрели,
Забули бобри забрати торби.

Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок,
У бика була тупа губа.

Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.

Барабанчик бухав, бухав
Барабанив я і слухав.
А бабуся каже:
- Досить!
Бач, Богдан
Побухать просить! -
Дав я брату барабан
Хай побухає Богдан.

Бавлять ранньої пори
Бобренят старі бобри.
Бубонить бобер до білки:
— Бобреня боїться бджілки.

Ішла баба дубнячком,
Зачепилась гапличком:
Сюди смик, туди смик —
Одчепися, мій гаплик.

На місточку скоромовка
Сіроманця стріла вовка.
Скоро мовить вовк почав —
Ледь язик не поламав!
Бо була та скоромовка
Для Івася — Не для вовка.

Хитру сороку спіймати морока,
а на сорок сорок – сорок морок.

Пиляв Пилип поліна з лип,
притупив пилку Пилип

Напекли млинців,
назвали кравців.
А кравець за млинці
та й побіг у танець!

Летів горобець,
сів на хлівець,
а як вийшов стрілець,
то утік горобець

Курочка – златоперочка по двору ходить,
писклят водить,
хохол надимає,
півня утішає

Дзижчить над житом жвавий жук,
бо жовтий він вдягнув кожух

Бабин біб розцвів у дощ –
буде бабі біб у борщ

Ходить квочка коло кілочка,
водить діток, дрібних квіток.