Вірші про весну Весна - це чудовий час року, час пробудження природи, прильоту і веселого щебету пташок, що радує око свіжої зелені і теплого сонечка. Долучіть дитину до прекрасного! Читайте разом з ним вірші про весну з однойменного розділу на нашому сайті! Тут вашій увазі надані різноманітні вірші про весняні місяці, весняну природи, пташок та тварин. Як красиво поети описують у своїх віршах весну! Звертайте увагу вашого дитини на яскравість весняних барв, на звуки природи, яка прокидається від сплячки. Розділіть з дитиною той настрій, який намагаються передати поети, пишучи вірші про весну. Захоплюйтеся теплим дощиком, молодою зеленню, яскравими квіточками, смішними пташенятами. Вивчайте разом з малюком вірші про весну напам'ять.

Вірші про весну

Зірка

Зірка не спить
у моєму вікні.
Зірці — не спиться.
Не спиться й мені.

Що я для неї?
А бачиш, зі мною
зірка сумує
теж за весною...

Хочеться зірці
терпкої роси,
хочеться слухать
птахів голоси,
хочеться впасти
під ранок на землю
і загойдатись
на гілці зеленій...

Зірка сумує,
лиш зрідка змигне,
ніби, манюня,
втішає мене,
ніби шепоче:
— Скоро ж — весна.

Я засинаю —
й вона засина...

Весняні дарунки

Весна дарує кожному,
що треба і що хочеться.

Полям — сніги поталі,
лісам — траву і листя,
птахам, які вертають,
дарує рідні гнізда.

По жмені ластовиння
весна дарує дітям,
а мамам — ранки сині
та перші ніжні квіти.

Річкам дарує воду,
зернинам — теплу землю,
а сіячам — роботу,
почесну і веселу.

Пісенька-весняночка

Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
Склала я цю пісеньку голосну
Про гаряче сонечко, про весну.
Батьківщино сонячна, рідний край!
Тут топчу я стежечку з краю в край
І тягнусь, мов квіточка, в висоту.
Лугом поміж квітами я іду,
Пісеньку-весняночку я веду.
І лунає пісенька скрізь моя:
Батьківщину сонячну славлю я!

Дуже радісна пора

Впрягся день в блакитний віз,
через гори, через ліс
в місто нам
весну привіз.

Плаче тітонька-зима,
що морозу більш нема,
що повіяв теплий дух
і пропав її кожух,
що промокла вся дотла
від весняного тепла.
— Цінь-цвірінь!
Зимі кінець! —
репетує горобець.
— Дзень-дзелень! —
дзвенять струмки.
На сопілоньках шпаки
виграють що сили є.
В мідний бубон сонце б'є,
і стрибає дітвора,—
дуже радісна пора!

Березень

Добрий дядю-місяченьку,
березню буйноголовий!
Одягни весну швиденько
у жупан її квітковий!
Часу березень не гає,
гонить холод,
ломить кригу
і підсніжкам помагає
вийти чимскоріш
з-під снігу...
Ніжні пелюсточки цвіту
в синім кольорі купає.
Всіх-усіх матусь від діток
Він уклінно привітає.

Подивись

Подивись: весна устала,
Сипле пишними квітками;
Подивись: веселим птаством
Ожили степи з лісами;
Подивись: життя устало,
Дні питають золотії;
Подивись — і встань до праці,
Повний сили і надії!

Квітень

Квітню мій заквітчаний;
місяць-квітничок,
виший мені, квітеню,
цвітом рушничок.

Синіми барвінками,
травами і ріками
та зеленими гаями
з червоними солов'ями.

Надійшла весна

Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повно гомону, розмови
і пісень в чагарнику.