Вірші про весну

Квітень

Квітню мій заквітчаний;
місяць-квітничок,
виший мені, квітеню,
цвітом рушничок.

Синіми барвінками,
травами і ріками
та зеленими гаями
з червоними солов'ями.Сингаївський Микола

Вже весна

Вовк ведмедя розбудив:
— Вже весна, гуляти йди!
Виліз велетень з барлогу —
Вовк втікає в ліс від нього.Кононенко Олексій

Березень

Через гору та через ліс
Березень весну
до нас перевіз.
На зелену сіножать
Гайда жайворонка
стрічать

Вийди вийди сонечко

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.

Ой весна, весна - днем красна

— Ой весна, весна — днем красна,
Що ти нам, весна, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,
Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.

ОРАЧІ

Ой не знала господиня, як на світі жить,
Та й найняла ведмедика за плугом ходить,
А вовчика сіренького — волики гонить,
А зайчика Степанчика та перед водить,
А лисичку-корписочку обідать носить.
Як розсердивсь ведмедичок, плуга поламав,
А зайчичок Степанчичок у ліс поскакав,
А лисичка-корписочка — у зелений гай,
Господиня молоденька — у великий жаль.
«Якби знала, то б найняла старенького за плугом ходить,
А хлопчика маленького волики водить».

Сонячний зайчик

Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!

Так кожен ранок ми зустрічаєм
З сонячним зайчиком, що поспішає
В душу промінець світла занести,
І пробудити в ній сонячну весну.

Зі сходом сонця засліплює очі,
Освітлює путь до пізньої ночі.
Працює не задарма – за усмішки.
Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.

Постійно знаходимось під пильним оком
Добрим, привітним і ледь косооким.
Як тільки сонце за обрій заходить,
Зайчик нічний на роботу виходить.

Місячний зайчик, як сутеніє,
Прискочить і сни солодкі навіє.
Місячним сяйвом покладе спати,
Окутає сном, як почнеш позіхати.

Без вихідних працюють зайчата,
Проте їм немає куди поспішати.
Несуть нам з тобою тепло і спокій,
Щоб нікому з людей не було одиноко

Подивись

Подивись: весна устала,
Сипле пишними квітками;
Подивись: веселим птаством
Ожили степи з лісами;
Подивись: життя устало,
Дні питають золотії;
Подивись — і встань до праці,
Повний сили і надії!