Вірші про весну Весна - це чудовий час року, час пробудження природи, прильоту і веселого щебету пташок, що радує око свіжої зелені і теплого сонечка. Долучіть дитину до прекрасного! Читайте разом з ним вірші про весну з однойменного розділу на нашому сайті! Тут вашій увазі надані різноманітні вірші про весняні місяці, весняну природи, пташок та тварин. Як красиво поети описують у своїх віршах весну! Звертайте увагу вашого дитини на яскравість весняних барв, на звуки природи, яка прокидається від сплячки. Розділіть з дитиною той настрій, який намагаються передати поети, пишучи вірші про весну. Захоплюйтеся теплим дощиком, молодою зеленню, яскравими квіточками, смішними пташенятами. Вивчайте разом з малюком вірші про весну напам'ять.

Вірші про весну

Чекання

Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.

Ми подвір'я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.

І розчистили струмок,
Що тече з діброви...
До прильоту ластівок
Все у нас готово.

Сонячний зайчик

Сонячний зайчик до ліжка підкрався,
Весело мружився та посміхався,
Теплими лапками гладив по щічках –
Доброго дня! До побачення нічка!

Так кожен ранок ми зустрічаєм
З сонячним зайчиком, що поспішає
В душу промінець світла занести,
І пробудити в ній сонячну весну.

Зі сходом сонця засліплює очі,
Освітлює путь до пізньої ночі.
Працює не задарма – за усмішки.
Ти посміхнись – і зігрієшся трішки.

Постійно знаходимось під пильним оком
Добрим, привітним і ледь косооким.
Як тільки сонце за обрій заходить,
Зайчик нічний на роботу виходить.

Місячний зайчик, як сутеніє,
Прискочить і сни солодкі навіє.
Місячним сяйвом покладе спати,
Окутає сном, як почнеш позіхати.

Без вихідних працюють зайчата,
Проте їм немає куди поспішати.
Несуть нам з тобою тепло і спокій,
Щоб нікому з людей не було одиноко

Квітень

Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:

Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.

Травень

По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,

І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.

В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.

Веснянка

— Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать дівчатка й хлопчики.

— Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь! —
Клопочуться горобчики.

Приліз дідок,
Зліз на горбок,—
У хаті буть не хочеться.

Тепляк дмухнув,
Крилом махнув,
По бороді лоскочеться.

Все ожило,
Все розцвіло,
І рій дітей привітненьких

На той горбок
Несе вінок
З фіалочок блакитненьких.

ОРАЧІ

Ой не знала господиня, як на світі жить,
Та й найняла ведмедика за плугом ходить,
А вовчика сіренького — волики гонить,
А зайчика Степанчика та перед водить,
А лисичку-корписочку обідать носить.
Як розсердивсь ведмедичок, плуга поламав,
А зайчичок Степанчичок у ліс поскакав,
А лисичка-корписочка — у зелений гай,
Господиня молоденька — у великий жаль.
«Якби знала, то б найняла старенького за плугом ходить,
А хлопчика маленького волики водить».

Ой весна, весна - днем красна

— Ой весна, весна — днем красна,
Що ти нам, весна, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,
Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.

Вийди вийди сонечко

Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.