Мама

Я прокидаюсь рано,-
Тихенько лежу, не встаю.
Тільки спросоння погляну,
Бачу матусю свою.
Мати - досвітня пташинка.
Здосвітку віч не зімкне.
Ходить по хаті навшпиньки,
Щоб не збудити мене.
Мати – то сонечко рідне,
Тепле, ласкаве, земне.
Слово її заповітне
Гріє й тривожить мене.
Гнатюк Іван

 ( 13)