Закінчилися уроки,
гайда зараз де-небудь,
поки батько прийде, поки
сині сутінки впадуть...
Може, в парк на каруселі?
В сад сусідський через тин?..
Всюди друзі е веселі,—
вдома сум, коли один...
Ось і хлопці, ось і м'ячик!
Дожену я їх скоріш...
— Спершу розв'яжи задачі
і напам'ять вивчи вірш!
Насторожився школярик,
оглядається тихцем...
— Що за диво? Що за чари?!
Звідкіля йде голос цей?
Біля нього ні людини...
І не мати, і не брат...
Ну, а голос звідкись лине
І лякає не на жарт!
Може, феї це казкові
стережуть його від зла?
Ні,— школярська власна совість
добрий голос подала.
Хоросницька Марія
гайда зараз де-небудь,
поки батько прийде, поки
сині сутінки впадуть...
Може, в парк на каруселі?
В сад сусідський через тин?..
Всюди друзі е веселі,—
вдома сум, коли один...
Ось і хлопці, ось і м'ячик!
Дожену я їх скоріш...
— Спершу розв'яжи задачі
і напам'ять вивчи вірш!
Насторожився школярик,
оглядається тихцем...
— Що за диво? Що за чари?!
Звідкіля йде голос цей?
Біля нього ні людини...
І не мати, і не брат...
Ну, а голос звідкись лине
І лякає не на жарт!
Може, феї це казкові
стережуть його від зла?
Ні,— школярська власна совість
добрий голос подала.
Хоросницька Марія