Вірші про зиму

Запорошила землю пороша,
Я вертаюся в рідні краї.
В дитсадочку ялинка хороша.
З Новим роком, малята мої!
Скільки радості, теплого снігу!
На ялинці святкові вогні.
Я вам зичу веселого сміху!
Виростайте на втіху мені!

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!Кузьменко Світлана

Встав із ліжечка Борис,
До вікна — аж біло скрізь.
Щось летить, неначе цвіт
Засипає цілий світ.

"Мамо, — закричав Борис, —
— У віконце подивись!
Ні дороги, ні стежок!"
Мама каже: "Це сніжок.

Осінь зникла і нема,
Це до нас прийшла зима.
Так багато білих хвиль,
Бо була тут заметіль."

"Мамо, мамо, подивись!
З чороного став білим ліс.
На шибках покреслив хтось."
Мама каже: "Це — мороз."Віра Ворскло

Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!

Розв'яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!