Як їжак і заєць бігали наввипередки

    Як їжак і заєць бігали наввипередки Одного разу вийшов їжак з своєї нори подивитися на божий світ. Було то так під осінній час, у неділю. І що він собі погадав: «Піду я у поле роздивитися, як виглядає гречка і пшениця! » І пішов. Задумав собі: « Аби коротшою дорогою іти, то піду навправець». Але поза корчем здибав його заєць, що обзирав капусту, чи велика виросла.
    — Ого-го? — каже їжак.— Скоре сотворіння тут!
    — А ти,— каже заєць,— такий твій рід віддавна, і ти такий? Загинеш з твоїм ходом і з твоїми кривулями, з твоїми кривими ногами!
    Але їжака найдужче то узлостило, що він каже, що криві ноги.
    — Ти,— каже,— мене береш на сміх? Адже як ти такий великий пан, то заложімся, хто кого переможе у бігу. І заклалися у п'ять дукатів... І каже заєць:
    — Ану, біжім.
    — Ні,— каже,— іще ні. Я піду ще додому і скажу жінці, аби знала, де я пішов.
    А заєць був тому рад, бо був голоден, і думає собі:
    «І це мені добре буде, бо попоїм капусти, то зможу ліпше бігати».
    Приходить їжак до свої нори і каже жінці:
    — Знаєш, жінко, маю клопіт.
    — Який? Каже:
    — Заложив-сми ся з зайцем, хто кого переможе у бігу.
    Та й геть уже розказує за той заклад.
    — А ти мой здурів, чи що? Що ти ся кладеш до зайця у бігу?
    — Мовчи, жінко,— каже їжак,— якось то буде. Ми мусимо виграти тих п'ять дукатів... Збирайся, жінко, і ходи зо мною разом.
    Ідуть вони разом, а по дорозі їжак учить жінку, що має робити. Каже: — Ми зараз там приходимо на ниву, і я тебе поставлю у сім кінці, у борозні, і ти маєш на сім місці стояти. Наколи заєць прибіжить д'тобі, так ти маєш казати: «Я вже тут!» А прийде він у той другий кінець д'мені, то я так само скажу: «Я вже тут!»
    Приходить він д'зайцеві і каже:
показати повністю