Як москаль долотом рибу ловив

Скачати   Роздрукувати

 ( 87)
    Як москаль долотом рибу ловив Ішли два москалі понад ріку. Дивляться, а там баба пере полотно. От вони змовилися вкрасти те полотно. Один ніби пішов геть, а другий узяв долото, прив'язав на шнурок та й кинув у ріку. Стоїть, чекає. Баба дивиться на ту роботу, а далі питає:
    — Москалю, а ти що робиш?
    — А що, бабушка, рибу ловлю.
    — Та на долото?
    — О, на долото чудесно ловиться. Ти ще хіба не бачила?
    — Ні, не бачила.
    — Ось зачекай, зараз буде клювати. Поклала баба праник, стала коло москаля, дивиться, але нічого не видно.
    — Е,— мовить москаль,— здесь не клюйот, а от тут буде клювать.
    І він закинув долото в інше місце, трохи далі від полотна. Стоїть, чекає, а баба також.
    — Е, ні, здесь не клюйот, а от тут буде клювать! І він знов відійшов кілька кроків, і знов закинув долото. Знов ждуть обоє, і знов надармо.
    — Е, мати 'го, і здесь не клюйот, а вже от там певно буде клювать. І він відійшов спорий кусень від полотна і закинув долото.
    — От іще дурний москаль! — подумала баба.— Захотів на долото рибу спіймати. Ну, ну, побачу, яку то він рибу зловить.
    Стала коло москаля, дивиться, а другий москаль тим часом зайшов, узяв полотно та й драла. Бачить москаль, що його товариш уже справився, плюнув та й каже:
    — Е, чорт с нім! Сєводня совсем не клюйот. Бувай здорова, бабушка!
    Та й пішов. Баба до полотна — еге, шукай вітра в полі!