Не відповідай на добро злом

    У степу, далеко від села, чабан випасав отару овець місцевого багатія.
    Одного разу, зібравшись уполювати собі на вечерю зайця, він помітив на краю невеликого ліска вогонь і поспішив туди.
    Підійшов ближче і дивиться: у вогні щось вовтузиться і чутно ніби хтось плаче.
    Наспіх прив'язавши до вірьовки мішок, чабан кинув його у вогнище.
    - Залазь у мішок! - гукнув він.
    Як тільки те, що вовтузилося у вогні, залізло у мішок, чабан його витягнув. Дуже він здивувався, побачивши у мішку дракона з палаючою гривою. Чабан пожалкував, що врятував злого дракона, але було вже пізно.
    Дракон виліз із мішка, а чабан йому й каже:
    - Драконе, що ти мені даси за те, що я тебе із вогню врятував?
    - За те, що ти мене врятував, я тебе з'їм, - відповів дракон.
    Чабан розгубився, не знає що йому й робити.
    У цей час мимо бігла лисичка та й запитує:
    - А чого це ви сперечаєтесь?
    Чабан Їй і каже:
    - Та ось, лисице, я з вогню врятував дракона. Запитав його, чим він віддячить мені за це, а дракон відповів, що з'їсть мене.
    Лисиця відразу зметикувала, в чому тут справа, і щоб врятувати чабана, удавано серйозним тоном мовила:
    - Ні, чабане, я не вірю, що ти врятував дракона.
    А чабан їй на те роздратовано:
    - А чому ти не віриш? Ось і мішок поруч лежить.
показати повністю