Прикмети про весну

1 квітня — Дарини, Хризанта. Якщо в цей день погода тепла — це на добро, на багаті, дорідні врожаї. «Дарія літо дарує».

4 квітня — Василя Теплого. Якщо навколо сонця утворилося коло, то врожай буде добрий.

6 квітня — Захарія і Якова. «На Захарія і Якова весна була ніякова».

7 квітня — Благовіщення. Традиційно це найбільше весняне свято. В цей день існував звичай випускати на волю птахів.

8 квітня — Благовісника, архангела Гавриїла. Архангел Гавриїл вважався володарем блискавок, а тому намагалися відповідно вшановувати свого покровителя.

14 квітня — Мар'ї. Якщо на Мар'їн день повінь, то вродить густа трава.

18 квітня — Федула. Межівник між теплом і холодом. «Прийшов Федул — теплом подув». «Негода — Федул губи надув».

21 квітня — Родіона Криголама. Ходили на річку дивитися, як скресає крига. Період, коли Сонце зустрічається з Місяцем.

23 квітня — Терешка. До цього часу мають стужавіти дороги і завершується найбільше бездоріжжя.

27 квітня — Мартина. Якщо жаби на Мартина кричать, а після Мартина мовчать — обов'язково похолодає.

30 квітня — Зосим Бджоляр. Виставляли вулики на бджільнику. Просили бджолу, щоб злітала до моря й принесла золоті ключі від літа.

4 березня — Казимира. В цей день, як правило, нестійка погода. «У Казимира неповна віра».

6 березня — Тимофій-весновій. Вважається, що в цей день весна вже прийшла до дверей. «Тимошеве тепло віє - старого гріє».

9 березня — Обертіння, Івана Предтечі. У цей день птахи повертаються з вирію, шукають місця для гнізд.

13 березня — Василя-плаксивця, крапельника, калюжника. Крапає з дахів. У цей день весна повністю забирає своє право у зими.

14 березня — Євдокїї, Явдохи-плющихи. За старим стилем — це перший день весни. Заносять до хати талу воду, вмивають нею діток — на здоров'я, силу. Печуть зранку «жайворонків», співають веснянок. Діти відносять печиво в ліс, сад чи поле, закликають весну. «Явдоха гожа — все літо гоже».

15 березня — Федота-вітроноса. Припас Федот селянину турбот: вітри, заметілі звідусіль налетіли — то дах зірвали, то дровітню розметали. А все тому, що Явдоха Федота не спитала,— весну спорядила, ось він і гнівається.

18 березня — Конона. Вважається покровителем коней. «Конон усім конюхам конюх».

21 березня — день весняного рівнодення.

22 березня — Сорок святих, або Сорок мучеників. Вважається, що з цього дня розпочинається справжня весна.

30 березня — Теплого Олекси. Цей день вважається уже весняним скресає крига, починаються повені. «На Теплого Олекси щука-риба лід хвостом розбиває».

31 березня — Кирила. У цей час час то бувають заморозки. А тому цього дня щільно зачиняють ворота, щоб несподівано не повернулася зима.

1 лютого — Макара-весно-укажчика. У давнину «казали: «Який Макар — такий і товар. Погода гарна — весна буде рання, ясна».

4 лютого — Напівзимника. «Якщо Напівзимник дорогу перемете, то корінь підмете».

6 лютого — Оксани-веснопро-вісниці. За цим днем прогнозують весну. «Яка Оксана, така й весна».

8 лютого — Напівхлібниці. З нею пов'язують перелом зими, тому кажуть: «Який день, така й весна».

10 лютого — Юхима. Якщо вітряно, то літо буде мокрим.

12 лютого — Трьох святих — Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. У цей день не можна шити.

14 лютого — Трифонів день. Тільки цього дня можна заклинати мишей — губителів скирт і копичок.

15 лютого — Стрітення Господнє, Громниця, Зимобор. Зі Стрітенням пов'язують надії на весну. Вважається, що в цей день зустрічаються зима з літом. Освячують свічки й воду.

20 лютого — Парфенія. На цей день припадає давній і високогуманний обряд вшанування пращурів — «зимові діди» (починаються вони на другому тижні перед Великим постом).

21 лютого — Заговини (м'ясо-пусний тиждень). Останній тиждень, що передує Великому посту.

23 лютого — Прохора і Харлам-пія. До Прохора баба охала: «Ой, холодно!» А прийшли Прохір і Влас: «Вже весна у нас!»

24 лютого — Власа. Святий Улас, як і Юрій, вважається захисником і покровителем свійських тварин.

27 лютого — Мелатія. По цьому дневі визначають, яким буде літо: погожим, теплим чи навпаки — холодним і дощовим.

29 лютого — Касяна. Він припадає раз на чотири роки, тобто на високосний, і вважається нещасливим днем.