Вірші про мову

Слово

А Вкраїни ж мова —
мов те сонце дзвінкотюче,
мов те золото блискуче,
вся і давність і обнова —
українська мова.
Розцвітай же, слово,
і в родині, і у школі,
й на заводі, і у полі
пречудесно, пречудово —
розцвітай же, слово!
Хай ізнов калина
червоніє, достигає,
всьому світу заявляє:
Я — країна Україна —
на горі калина!Тичина Павло

Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, як трави, як води...
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу п вічно живу і нову
і мову її солов’їну.
Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.Сосюра Володимир

Бачить - не бачить

Бачить - не бачить,
Чути - не чує,
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.

Часом захоче -
Правди навчає;
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.

Люба розмова, -
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити-дружити.

Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?

Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька -
Книжка, та й годі.Глібов Леонід

Учись!

Учися, мій хлопче, відмінником будь,
люби і поля, і діброви!
І де б ти не був, де б не жив, не забудь
своєї вкраїнської мови.Сосюра Володимир

Рідна мова в рідній школі

Рідна мова в рідній школі!
Що бринить нам чарівніш?
Що нам ближче, і миліш,
І дорожче в час недолі?!
Рідна мова! Рідна мова!
Що в єдине нас злива,—
Перші матері слова,
Перша пісня колискова.
Як розлучимось з тобою,
Як забудем голос твій
І в вітчизні дорогій
Говоритимем чужою?!.
В кому думка прагне слова,
Хто в майбутнім хоче жить,
Той всім серцем закричить:
"В рідній школі рідна мова"Олесь Олександр

Як-то гарно, любі діти

Як-то гарно, любі діти,
У вікно вам виглядати!
В ньому все — тополі, квіти,
Сонце й поле біля хати.

На оте вікно ранкове,
Що голівки ваші гріє,
Схожа наша рідна мова —
Цілий світ вона відкриє!

Бережіть її, малята,
Бо вона — віконце миле,
Що колись до нього мати
Піднесла вас, посадила...Терен Віктор

О слово рідне

О слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між них левиний рев...Олесь Олександр

Рідна мова

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити.
Ненька наша мила?!.Воробкевич Сидір