Вийшла звідкись гарна дівка,
На ній стрічка-семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала.
Хтось на річкою Оріль
Із дощем розбив таріль.
Дощик вилився у річку,
По собі залишив стрічку.
Стрічка грає-виграє.
Хто вгадає, що то є?
Шовком вишитий рушник
Після дощику у небі
Висів-висів та і зник.
Що воно — вгадати треба!
Тільки дощик прошумів
За лужком, за лісом,
Хтось у небі рушничок
Вишитий повісив.
Хто вгадає з діточок,
Що воно за рушничок?
В небо дощиком занесло
Різнобарвне перевесло.
Хтось у лузі біля річки
Загубив барвисті стрічки.
Дощик вгледів, підібрав,
Небеса підперезав.
Понад річкою місток
Виріс із семи стрічок.
Та по ньому не піду,
Бо ще в воду упаду.
У веселки аж сім кольорів -
Засвітилась вона угорі,
Мов коромисло, висить ця дуга.
Друга назва її – ...
Дощ пройшов, через ставок
Перекинувся місток.
Кольорів у ньому сім,
Він подобається всім!
Прийшла звідкись гарна дівка,
на ній стрічка-семицвітка,
а де з річки воду брала,
там коромисло зламала.
За лісом, за пралісом
золоті ворота стали.
Червоні коромисла
через річку повисли.
Фарбоване коромисло
через річку зависло.