Понад лугом линуть, линуть
Звуки хриплуваті,
Ніби хтось міцну тканину
Роздира на клапті.
Ранок синій брови хмурить:
— Хто дере, питаю? —
Із лози пташатко буре:
— Дир!.. Це я... співаю.
Пташка пір’ячко шукала,
Щось під стріхой будувала.
Покладе туди яєчка.
Її хатка – це ...
У воді купалася,
а сухою зосталася.
Двійчаста борода,
Розгониста хода,
Іде – як цар до трону,
На голові – корона.
– Ку-ку-рі-ку!
Уночі гуляє,
а в день спочиває,
Має круглі очі,
бачить серед ночі.
Прилетіли гості,
сіли на помості,
Без сокири, без лапати,
Поробили собі хати.
У чубатих дочок
По сімсот сорочок,
По сімсот спідничок,
А без черевичок.
Наче сонячні клубочки
Хтось розсипав біля квочки.
Хто це там пищить, малята?
Здогадалися?..
Назад вилиця,
спереду шильце,
спереду чорне сукенце,
під сподом полотенце.
Які ноги заввишки,
такий ніс завдовжки.
Хату на хаті має,
всім жабам рахунок знає.
Хто найраніше встає?
Летіло як міх,
упало як сніг,
лопатами ходить,
а рогом їсть.
Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним здобуваю.
Летів птах через дах,
Сів на воротях,
В червоних чоботях.
Бігає Марушка у ста кожушках,
Як вітер повіє, то й спина замріє.
Двічі родиться,
а раз умирає.
Вона живе в селі і в місті,
Обіч доріг, де є гаї
Роками не міняє місця.
Осівши. В теплії краї
Не кличе діток відлітати,
Аби де стане зимувати.
Відгадайте, діти, хто
Має носик-долото?
Ним комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає?
Без рук, без сокири побудована хата.
З'явився в чорній шубці -
прощайте дві шкарлупки!
Удень спить,
уночі літає
й перехожих лякає.